Бути чесним
і порядним - головне для міліціонера Життя людини нагадує крокування
сходами, але одні зупиняються на півдороги, або котяться назад, а інші вперто
крокують вверх, долаючи на своєму шляху всі перепони. Такою людиною є
Коневщинський Анатолій Євладійович- начальник кримінальної міліції Котовського
МВ. Після невдалої спроби стати курсантом
військового училища, за порадою батьків Анатолій поступив в Первомайський
автодорожній коледж. А далі була армія, яка стала першою сходинкою у викарбувані
чоловічого характеру. Друга сходинка, яка дала можливість усвідомити своє
призначення в житті, це посада патрульного в Котовському міськвідділі міліції. Однак
к тому часу Анатолій вже чітко усвідомлював, що боротися з порушниками
громадського спокою тільки патрулюючи вулиці рідного міста, замало. Тож третьою
важливою щаблиною на своєму життєвому шляху він вважає навчання у Харьковському
виші, закінчивши який в 2003 році новоспечений офіцер почав службу на посаді
дільничного інспектора Котовського МРВ. Але керівництво відділу міліції
розгледіло в молодому дільничному бажання не тільки охороняти громадський
порядок, а всілякими способами розкривати злочини. Тож 2004 його було
призначено оперуповноваженим карного розшуку. Відтоді Коневщинський А.Є. працював оперативним співробітником на різних
посадах. Доля потурбувалась, щоб служба не здавалась йому медом. Тож сходинки
на життєвому шляху були то вниз, то вверх, але не драма, приносячи Присягу
кожен міліціонер клянеться стійко переносити тяготи і позбавлення служби. Майор
Коневщинський А.Є. з гідністю витримав всі випробування на службові стежині. У
вересні поточного року його було призначено заступником начальника Котовського
МВ. Керування кримінальним блоком
справа клопітна. В підпорядкуванні
біля тридцяти співробітників, половина з яких має стаж практичної роботи до
трьох років. Тож Анатолій Євладійович це не тільки керівник, він ще й
наставник. Перш за все він вчить молодих офіцерів спілкуванню, присікає
зневажливе відношення до людей, будь то потерпілий, підозрюваний або особа, що
звільнилась з місць позбавлення волі. Крок за кроком освоюють розшуковці абетку оперативної роботи. Тож він
щиро радіє, коли молодий «опер» розкриває свій перший злочин. У короткий час
перепочинку Анатолій Євладійович розповідає підлеглим про злочини, які він
розкривав разом з товаришами. А їхній перелік займає не один аркуш. Серед них є
крадіжки, розбої, затримання особливо небезпечних злочинців. Він зважує всі «за» і «проти»
перед тим, як зробити відповідальний крок. Так само він вибирав собі дружину.
За його розумінням жінка заслуговує на повагу тільки тому, що вона жінка. А
мати його дітей має бути за чоловіком,
тобто максимально позбавлена життєвих проблем. Хоча по правді кажучи, не можна
назвати долю міліцейської дружини безтурботною. Ірина та Анатолій у шлюбі 7
років, їхній первісток Юля цієї осені пішла до школи. Коли місцевий телеканал
готував до ефіру телепередачу «Хто такий міліціонер?» і опитував учнів молодших
класів шкіл, то дівчинка з гордістю вимовила: Міліціонер – це мій татко. Я його
дуже люблю. - Головне для міліціонера бути
чесним і порядним, допомагати людям, які цього потребують, - так вважає
Анатолій Євладійович,- Так навчив батько, так я намагаюся робити завжди. Напередодні свята хотілось би сказати
: Спасибі Вам, панове міліціонери, за те
що ви нас охороняєте, вчасно приходите на допомогу. Щасти Вам!  
Олена Хаустова Котовський МВ ГУМВС України в
Одеській області
|
